Logo
  • Головна
  • Послуги
  • Сімейне право
  • Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства

Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства

Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України (ст.56 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу і релігійний обряд (вінчання, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану) шлюбу юридичного статусу в Україні не мають. Шлюб в Україні укладається тільки в органах РАЦС (ст. 21 СК України), в тому числі і тоді, коли один з майбутнього подружжя - іноземний громадянин.
Факт належності особи до громадянства тієї чи іншої держави визначається на момент укладення шлюбу.
В Україні в осіб, які подають заяву на вступ до шлюбу, право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу (ст.55 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).

Категорія громадян, які укладають шлюб  Застосування законодавства Перелік необхідних документів*
Два іноземних громадянина До кожного із наречених застосовується законодавство держави, громадянином якої він є, з дотриманням вимог Сімейного кодексу України (далі - СК України) - і у нареченого і у нареченої повинні бути відсутніми перераховані в ст. ст. 22 - 26 СК України перешкоди для укладення шлюбу **. 

1.) закордонний паспорт і переклад його тексту на українську мову.

Правильність перекладу засвідчується консульством (посольством) держави, громадянином якої є ця особа (або для особи без громадянства - країни постійного проживання), міністерством закордонних справ або іншим компетентним органом цієї держави або нотаріусом. Іноді до цього органи РАЦС вимагають нотаріально посвідчені копії іноземних паспортів.

2.) довідка про те, що іноземний громадянин не перебуває в шлюбі (довідка складається українською мовою або до неї додається переклад тексту на українську мову, вірність якого засвідчується консульством (посольством) держави, громадянином якої ця особа є (країни постійного проживання особи без громадянства), міністерством закордонних справ або іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.

У довідці повністю вказуються прізвище, ім'я, по-батькові (якщо воно вказане в паспорті) іноземного громадянина.Довідка дійсна протягом трьох місяців з дня її видачі. Термін обчислюється на день подачі заяви про вступ до шлюбу.

- Якщо іноземний громадянин раніше перебував у зареєстрованому шлюбі, він повинен подати до органу РАЦСу документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу. Таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть чоловіка (дружини) або інший документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу, виданий компетентним органом (ці документи також повинні бути переведені на українську мову, причому вірність перекладу засвідчується консульською установою України за кордоном, консульством (посольством ) держави, громадянином якої є іноземний громадянин (країни постійного проживання особи без громадянства), міністерством закордонних справ або іншим компетентним органом цієї держави або нотаріусом).

Для громадянина Німеччини необхідна також довідка про шлюбну правоздатність (Ehefähigkeitszeugnis), видана компетентним органом РАЦС (Standesamt) за місцем його постійного проживання, і що підтверджує відсутність перешкод для укладення шлюбу відповідно до німецького законодавства.

3.) квитанція про сплату держмита;

4.) дозвіл на вступ до шлюбу до досягнення шлюбного віку, якщо майбутній чоловік/дружина - український громадянин є неповнолітнім;

5) спільна заява осіб, що вступають до шлюбу.

В Україні подати заяву на вступ до шлюбу може один з майбутнього подружжя при наявності у нього письмового волевиявлення іншого. Підпис на такій заяві повинен бути засвідчений нотаріально, а сам документ апостильованим і перекладеним на українську мову (вірність перекладу в свою чергу повинна бути засвідчена нотаріально або в генконсульстві).

Після укладення шлюбу штамп про укладання шлюбу буде стояти тільки в паспорті українського громадянина, в паспорт іноземного громадянина печатка українських органів РАЦС про укладення шлюбу не проставляється.       

Наречені мають два громадянства, одне з них – українське Умови вступу до шлюбу будуть визначатися за українським законодавством (якщо український громадянин, який має ще одне громадянство (наприклад, німецьке), вирішує одружуватися на території України, то він не може посилатися на німецьке законодавство)   
Наречений або наречена мають одне, два або більше громадянств і не одне з них не є українським Вибір умов для укладення шлюбу за законодавством однієї з держав належить самій особі, що вступає до шлюбу.  
Особа без громадянства Умови визначаються законодавством тієї держави, в якій вона має постійне місце проживання (якщо особа без громадянства постійно проживає на території України, умови вступу його до шлюбу будуть визначатися СК України).  - Дійсний документ, що засвідчує особу апатрида, виданий компетентними органами країни його постійного проживання і зареєстрований в компетентному органі.
Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про міжнародне приватне право» шлюби між громадянами України, які проживають за межами території України, можуть укладатися в дипломатичних представництвах або в консульських установах України.
Відповідно до вищезгаданої статті допускається укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві відповідних держав в Україні, яке регулюється правом акредитуючої держави
* Вимоги до офіційних документів
Щоб офіційний документ, що був виданий компетентним органом однієї країни, мав юридичну силу в іншій державі, йому необхідно пройти процедуру консульської легалізації або проставлення штампу «Апостиль» (Apostille).
У ряді випадків держави шляхом укладення міжнародних договорів (конвенцій) скасовують ту чи іншу, а то і обидві процедури.
Відповідно до Мінської Конвенції (22 січня 1993 року) не вимагають додаткової консульської легалізації (проставлення штампу «Апостиль») документи, що були видані і використовуються в наступних країнах:
- Республіка Білорусь;
- Республіка Казахстан;
- Республіка Узбекистан;
- Російська Федерація;
- Республіка Таджикистан;
- Республіка Вірменія;
- Україна;
- Киргизька Республіка;
- Республіка Молдова;
- Азербайджанська республіка;
- Грузія;
- Туркменістан.
Офіційні документи, які були видані і використовуються в цих країнах, необхідно лише перекласти, а переклад нотаріально посвідчити.
Понад сто країн світу відмовилися від багатоступеневої консульської легалізації офіційних документів і підписали Гаазьку конвенцію (від 05.10.1961 р), відповідно до якої документи, не вимагають додаткової легалізації, на них необхідно тільки проставлення в країні, що видала офіційний документ штампу «Апостиль».
Якщо країна, в якій наречені  будуть укладати шлюб, не підписала ні Мінську, ні Гаазьку Конвенцію, то в такому випадку офіційним документам потрібна консульська легалізація.
**Вимоги Умови одруження

Шлюбний вік

(Стаття 22 СК України)

Українське законодавство допускає укладення шлюбу і з особами, молодшими 18 років, але якщо це допускається нормами права іноземної держави, громадянином якої є чоловік (або дружина) (наприклад, Франція - чоловіки - з 18 років, жінки з 15 років). Таким чином, якщо в країні одного із наречених шлюбний вік нижче або вище вимог норм українського права, то українська норма про досягнення 18-ти річного віку на іноземця поширюватися не буде.

Неможливість укладення шлюбу

(Стаття 26 СК України)

Українське законодавство враховує законодавство іноземної держави, що встановлює обмеження щодо укладення шлюбу між родичами.

Згода

(п.1 статті 24 СК України)

Для того, щоб громадянин або громадяни Індії уклав / уклали шлюб в Україні необхідна обов'язково згода його / їх батьків. Громадянам Бельгії - потрібно відповідним чином оформлена згода на вступ до шлюбу.
Дозвіл компетентного органу іноземної держави на вступ до шлюбу    Дозвіл необхідний для жителів ряду країн - Угорщини, Індії, Іраку, Італії, Норвегії, Польщі, Румунії, Швеції та інших. У такій ситуації орган РАГСу повинен з'ясувати у заявників, чи потрібно отримання такого документа.
У тому випадку, коли законодавство іноземної держави вимагає отримання від компетентного органу спеціального дозволу на вступ до шлюбу, а іноземний громадянин його не має, орган РАЦСу при прийомі заяви повинен роз'яснити майбутньому подружжю, що їх шлюб може бути визнаний недійсним в країні, громадянином якої є іноземець, з усіма наслідками, що випливають звідси. Однак, якщо заявники наполягають на реєстрації шлюбу, цей шлюб реєструється, а в записі акта про укладення шлюбу робиться відмітка про те, що особи, котрі вступають до шлюбу, ознайомлені з чинним у відповідній державі порядком та умовами вступу до шлюбу з іноземцями.

Щоб уникнути можливих негативних наслідків, настійно рекомендуємо до укладення шлюбу з іноземним громадянином звернутися за консультацією до фахівця в області сімейних і шлюбних відносин. Він допоможе розібратися з нюансами законодавства іноземних держав, що дозволяють визнати ваш шлюб дійсним в будь-якій державі.

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 3.00 (1 Vote)

Друк

Cookies erleichtern die Bereitstellung unserer Dienste. Mit der Nutzung unserer Dienste erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies verwenden.